Понеділок, 25.06.2018, 09:39
Кузьминецька загальноосвітня школа І - ІІ ступенів 
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу






Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
До річниці Тараса Шевченка

      

z
Міні-чат


Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми. 
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї. 
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі. 
4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. 


Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми 


1. Бути доброзичливим і чуйним. 
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 
4. Мати широке коло інтересів. 
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 
7. Мати живий та активний характер. 
8. Володіти почуттям гумору. 
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення. 
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 
12. Володіти емоційною стабільністю. 
13. Уміти переконувати. 
14. Мати схильність до самоаналізу.

Існують критерії за якими можна визначити обдарованість дитини

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:
  • часто "переказують" через послідовні етапи свого розвитку;
  • у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;
  • рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них;
  • Із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підстановках;
  • мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття;
  • можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них;
  • дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять будь-яких обмежень свої досліджень;
  • у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки;
  • можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве;
  • мають сильно розвинуте почуття гумору;
  • постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;
  • визначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;
  • часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;
  • їм бракує емоціонального балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті.
У своїй діяльності використовують творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
  • повага до бажання учнів працювати самостійно;
  • вміння утримуватись в процесі творчої діяльності;
  • надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети;
  • індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;
  • заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням; виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери;
  • схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності;
  • підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників;
  • добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
  • терпиме ставлення до можливого безладдя;
  • заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;
  • переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом.
При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей:
  • неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;
  • ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції;
  • заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей; невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;
  • прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;
  • почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;
  • нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;
  • надмірні чутливість, вразливість;
  • потреба в уважному ставленні дорослих;
  • нетерплячість, зневажливість у відношенні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.

 


 kuzmyntsischool © 2018